Групи 5-2, 5-3

Тема № 6. Функції менеджменту.

1.     Характеристика та класифікація функцій менеджменту.

2.     Зміст функції планування.

3.     Організація.

4.     Поняття мотивації та її зміст.

1.     Характеристика та класифікація функцій менеджменту.

Технологія управління підприємством (організацією) є безперервним, динамічним, послідовним, стійким, мін­ливим, цілеспрямованим процесом, який має циклічний характер. Вона формується завдяки безперервному пе­ребігу функцій менеджменту, кожна з яких є складо­вою цього процесу.

Функції менеджменту – види управлінської діяльності, які забез­печують формування способів управлінського впливу.

Сформувалися вони в процесі поділу і спеціалізації праці, оскільки будь-які управлінські процеси на під­приємстві відбуваються на основі функціонального по­ділу. Функції менеджменту відображають сутність і зміст управлінської діяльності на всіх рівнях управління.

На першому етапі функції доцільно класифікувати за ознакою місця в системі менеджменту, що дає змогу наголосити на домінуючій ролі конкретних (часткових) функцій менеджменту і важливій ролі загальних (основ­них), а також виділити об'єднувальну функцію:

- загальні функції (планування, організування, мотивування, конт­ролювання та регулювання) задіяні в усіх управлінсь­ких процесах;

- за допомогою конкретних функцій відбу­ваються конкретні управлінські процеси;

- об'єднувальна функція менеджменту – керівництво – пронизує всі управлінські процеси в організації. Визначальну роль, однак, відіграють конкретні функції менеджменту, які реалізуються через загальні.

Конкретні функції менеджменту класифікують за:

▪ ознакою процесів управління – функції управ­ління основним, допоміжним виробництвом, технічною підготовкою, матеріально-технічним забезпеченням, па­тентно-ліцензійною діяльністю, капітальним будівниц­твом, зовнішньоекономічною діяльністю тощо;

▪ ознакою об'єкту – функції управління підприєм­ством, цехом, службою, відділом, дільницею, бригадою, проектною групою тощо;

▪ ознакою елементів виробничо-господарської діяль­ності – функція управління працею, предметами та зна­ряддями праці, інформацією тощо.

2.     Зміст функції планування.

Планування - функція менеджменту, спрямована на формування та прогнозування основних напрямків і пропорцій діяльності у відповідності до місії та цілей організації, можливостей ресурсного забезпечення та наявного попиту на ринках.

Планування допомагає відповісти на чотири важливих питання:

1.     Що хоче представляти з себе фірма (підприємство)?

2.     Де вона перебуває в цей час, які підсумки й умови її діяльності?

3.     Куди вона збирається рухатися?

4.     Як, за допомогою яких ресурсів можуть бути досягнуті її основні цілі?

З економічної точки зору планування – це конкретизація цілей організації у системі показників виробничо-господарської, соціально-економічної діяльності.

Об'єктами планових рішень є: розробка цілей і стратегії розвитку організації, розподіл і перерозподіл всіх видів ресурсів у відповідності із змінами внутрішніх та зовнішніх умов діяльності, визначення стандартів діяльності.

Планування в менеджменті має такі завдання:

-         пошук кращих і ефективних шляхів досягнення цілей;

-         свідома організація виробничо-господарської діяль­ності, узгодження та координація дій на усіх рівнях в розрізі окремих функціональних підрозділів;

-         організація щоденної особистої праці всіх праців­ників управління;

-         оптимізація процесу використання обмежених ресурсів організації;

-         організація поточної діяльності, погодження щоденних дій окремих виконавців з планами розвитку підрозділу та організації;

-         використання плану як критерію для контролю фактичних параметрів.

Зміст процесу планування полягає в наступному:

1.     Визначенні переліку планових проблем, аналізі ймовірного впливу загроз і можливостей розвитку організації.

2.     Визначенні цілей розвитку організації та окремих підрозділів.

3.     Визначенні завдань і заходів, які необхідно виконати для досягнення поставлених цілей.

4.     Визначенні взаємозв'язків між видами діяльності по досягненню цілей, розробка календарного плану їх виконання.

5.     Уточненні ролей, взаємозв'язків і делегування відповідних повноважень кожного виду діяльності.

6.     Оцінці і визначенні витрат часу для досягнення кожної цілі, виконанні завдань і проведення заходів.

7.     Визначенні потреби в ресурсах, плануванні їх обсягів, структури і термінів постачання.

8.     Перевірка термінів і коригування планів дій для того, щоб план був реалістичним.

Процес планування складається із наступних етапів:

1.     Визначення цілей планування. 

2.     Аналіз проблеми. 

3.     Пошук альтернатив. 

4.     Прогнозування. 

5.     Оцінка. 

6.     Прийняття планового рішення. 

 Принципи управлінського планування:

1.     Цільова спрямованість планування.

2.     Принцип безперервності планування передбачає розробку комплексів довго-, середньо- і короткострокових планів, основою для яких є плани за попередній термін, з урахуванням їх коригування відповідно до змін зовнішнього та внутрішнього середовища.

3.     Принцип системності в плануванні. Планування повинно охоплювати всі сфери діяльності підприємства, враховувати всі тенденції розвитку, зміни ситуації.

4.     Принцип гнучкості. 

5.     Принцип участі максимальної кількості співробітників у розробці планів вже на самих ранніх її етапах. 

6.     Принцип координації та інтеграції зусиль в процесі планування.

7.     Принцип економічності при плануванні полягає в оптимальному використанні коштів на власне планування.

8.     Принцип точності передбачає те, що плани мають бути конкретизовані й деталізовані настільки, наскільки дозволяють зовнішні і внутрішні умови діяльності фірми.

9.     Принцип оптимальності використання ресурсів.

10.  Принцип збалансованості. 

11.  Принцип адекватності планування умовам діяльності підприємства.

12. Принцип ясності планування - мета й заходи повинні мати прості й легкі для відтворення формулювання, доступні всім членам організації.

3.     Організація.

Організація (від грец. organizo - влаштовую) є однією з адміністративних функцій за класифікацією А. Файоля. Організовувати, по Файолю, - значить «будувати подвійний - матеріальний і соціальний організм підприємства».

Організація - це процес створення організаційної структури, здатної надати можливість людям ефективно працювати для досягнення організаційних цілей.

Існує ряд принципів, якими слід керуватися в процесі виконання функції організації:

- визначення і деталізація цілей організації, які були виявлені в ході планування;

- визначення видів діяльності по досягненню цих цілей;

- доручення різних задач індивідуумам і об'єднання їх у керовані робочі групи або підрозділу;

- координація різних видів діяльності, доручених кожній групі, за допомогою встановлення робочих взаємовідносин, включаючи чітке визначення того, хто здійснює керівництво, тобто кожен член групи повинен знати, що він повинен зробити, терміни виконання роботи і хто ним керує;

- єдність мети: працює кожен член організації на загальну мету, тобто ніхто не повинен працювати проти цілей організації;

- розмах контролю, або розмах менеджменту, - відповідає кожен менеджер в групі за кероване їм кількість працівників.

Існують два основних аспекти процесу організації:

- поділ організації на підрозділи у відповідності з цілями і стратегіями компанії;

- розподіл повноважень і відповідальності між працівниками організації.

Організаційний процес неможливо зрозуміти без розуміння делегування і пов'язаних з ним повноважень і відповідальності.

Делегування - розподіл завдань і передача повноважень працівнику, який приймає на себе відповідальність за їх виконання". За допомогою делегування керівництво розподіляє серед співробітників велику кількість завдань, які повинні бути виконані для досягнення цілей всієї організації. Якщо завдання не делеговано іншій людині, керівник змушений буде виконувати її сам. У багатьох випадках це неможливо, тому що час і здібності керівника обмежені. Керівник, який не вміє або не бажає користуватися методами делегування, не може вважатися справжнім керівником.

4.     Поняття мотивації та її зміст.

Мотивація - це сукупність внутрішніх і зовнішніх рушійних сил, що спонукають людину до діяльності, задають межі і форми діяльності і надають цій діяльності спрямованості, яка орієнтується на досягнення поставлених цілей.

У чому ж полягає значення мотивації для процесу управління людиною і підприємством в цілому?

По-перше: мотивація сприяє виконанню і досягненню цілей організації.

По-друге: мотивація сприяє задоволенню потреб людей.

По-третє: мотивація, це один з факторів, який бере участь у створенні гарних людських взаємостосунків у колективі.

По-четверте: мотивація, це один з факторів, що формує моральний дух підприємства, його культурні цінності, або  організаційну культуру.

По-п'яте: мотивація, це можливість оцінити працю людей за допомогою винагородження.

Вплив мотивації на поведінку людини залежить від багатьох факторів і може змінюватись під впливом зворотного зв'язку зі сторони діяльності людини.

Потреба - це фізіологічна чи психологічна нестача чогось. Загальнолюдські потреби розрізняють на первинні та вторинні. Первинні -фізіологічні потреби, як правило, закладені генетичне (їжа, вода, повітря, сон тощо).

Вторинні - психологічні (повага, успіх, визнання, статус тощо), які усвідомлюються з досвідом. Другі відрізняються у різних людей більше, ніж перші. Коли людина відчує потребу, вона набуває стану руху до мети.

Спонукання - це відчуття нестачі чогось, що має певну спрямованість. Спонукання - поведінковий прояв потреби, сконцентрований на досягненні мети. Коли мета досягається, то потреба може бути задоволеною, незадоволеною або частково задоволеною. Людям притаманне прагнення повторення такої поведінки, що асоціюється у них із задоволенням потреби та уникнення такої, що призводить до недостатнього її задоволення. Цей фактор відомий як закон результату. У людей різні потреби, а тому для мотивації через потреби не існує якогось універсального методу.

Винагорода - це все, що людина вважає цінним для себе. Через різні поняття цінностей у різних людей існують різні поняття винагороди. Наприклад, поняття внутрішньої і зовнішньої винагороди. Внутрішню винагороду дає сама робота (відчуття досягнення результату, самоповаги, дружби, спілкування в процесі роботи тощо). Зовнішня винагорода дається організацією (просування по службі, престиж, похвала, нагорода тощо).

Контрольні питання

1.       Визначте основні функції менеджменту та їх місце в управлінні організацією.

2.       Назвати види організацій та мету їх створення.

3.       Перелічіть основні ознаки ефективної організації..

4.       Розкрити сутність планування як функції управління.

5.       Охарактеризувати процес управління за цілями.

6.       Охарактеризувати етапи стратегічного планування. 5. Сильні та слабкі сторони організації.

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

з теми «Функції менеджменту»

1.     Як найчастіше інтерпретують поняття “менеджмент”?

а) управляти, координувати, організовувати;

б) управляти, контролювати, регулювати;

в) керувати, управляти, завідувати, стояти на чолі;

г) завідувати, керувати, стимулювати.

2.     В чому полягає зміст “менеджменту” як процесу управління організацією?

а) спосіб і манера спілкування з людьми;

б) влада та мистецтво керівника організації;

в) вміння організувати ефективну роботу управлінського апарату;

г) всі наведені тлумачення є правильні.

3. Що розуміють під об’єктом управління?

а) людина чи група людей, на які спрямований управлінський вплив;

б) працівники апарату управління організації;

в) люди, які безпосередньо зайняті в процесі управління виробництвом;

г) найбільш кваліфіковані працівники, які виконують певні завдання в організації.

4. Що розуміють під суб’єктом управління?

а) людина або група людей, які мають певні знання про управління;

б) учасники управління;

в) людина або група людей, які здійснюють процес управління;

г) група людей, що виконують заплановані роботи.

5. Що розуміють під органом управління в організації?

а) сукупність ланок керованої системи;

б) ланку або сукупність ланок керуючої системи;

в) окремі ланки управління організацією;

г) осіб, які здійснюють управлінський вплив на трудовий колектив.

6. На які види поділяються всі відносини в організації?

а) організаційні та технічні;

б) соціальні та технічні;

в) виробничі та управлінські;

г) між керівниками та підлеглими.

7. Що є результатом управлінських відносин в організації?

а) матеріали та готова продукція;

б) отримання інформації про ресурси;

в) розроблення варіантів управлінських рішень;

г) налагодження зв’язків в апараті управління.

8. Що означає поняття «управління»?

а) послідовне виконання управлінських задач з метою ефективного використання людських ресурсів в організації;

б) цілеспрямований вплив на об’єкт з метою змінити його стан або поведінку у зв’язку зі зміною обставин;

в) господарська діяльність з використання компонентів організації для досягнення її цілей;

г) процес реорганізації потреб суб’єктів через використання ресурсів організації.

9. Що є складовими різновидами сучасного менеджменту?

а) все перераховане;

б) менеджмент ділового адміністрування;

в) менеджмент людських ресурсів;

г) менеджмент бізнесу, соціальний менеджмент.

10. На чому базуються принципи менеджменту?

а) на законах, які діють в Україні;

б) на законах розвитку суспільства і закономірностях управління;

в) на положеннях про підрозділи організації;

г) на підзаконних актах.